Аллилуя!Я Тебя Христос, благодарю!
За любовь и за жертву Твою,
За то,что Ты меня оправдал,
За то,что упованием моим стал.
За то,что Ты всегда со мной,
И стоишь за меня стеной,
И Ты держишь меня за правую руку,
И ведешь по путям Своим.
Не оставляй меня,Господь!
Ведь я не выдержу разлуку
Я мечтаю быть вечно Твоей и чтоб Ты был моим!
Алёна Маркевич,
Сургут
Родилась 20.07.1980г.,в г.Сургуте.Уверовала в 2007г.,будучи в положении,в данное время имею двух дочек Надежду и Веру.Сейчас не помышляю своей жизни без Господа,за что Ему слава!Надеюсь мои стихи помогут кому то обрести Христа!Желаю чтоб было так(1-е Кор.2:4),всех вам благословлений!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В рядочек, внучечка, пиши
Всем будет легче для души.
Я вижу,- ты такой поэт,
Как я Дед Вася в сотню лет. Комментарий автора: Дед Вася,вы наверное правы,неудачное произведение...Хотя,что для души,уже радует.
Светлана Фалалеева
2009-07-06 17:05:23
Очень хорошо Алёнушка, спасибо тебе.Будь благославенна. Комментарий автора: Премного благодарна.Мир вам и вашему дому!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
