Я раны Иисуса готов
целовать,
Готов его ноги омыть –
Ему за нас пришлось пострадать
И горькую чашу испить!
В двадцатом столетии мы рождены
Но былые века обгоняя
Мы, ранами Господа исцелены-
Кровь нас омыла святая!!!!.
Василий Примак,
г.Орехово-Зуево
Пишу стихи во славу Господа - Бога,о Родине,о природе,о людях
хороших,о защитниках отечества,о любви.
Прочитано 9356 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
